Із досвіду роботи:
«Гармонійне формування
всіх складових здоров’я інноваційної особистості»
…турбота про
дитяче здоров’я –
це найважливіша
праця вчителя.
Від життєрадісності, бадьорості дітей
залежить їхнє духовне життя, світогляд,
розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили...”.
В.
Сухомлинський
ВСТУП:
Здоров’я — це не предмет власності, це процес, що потребує
спільних зусиль якомога більшої кількості людей .
Здоров`я створюється і втрачається людьми у ситуаціях
їхнього повсякденного життя: там, де вони навчаються, працюють, це те, що ми
робимо, результат наших думок і почуттів.
Здоров`я створюється в процесі піклування про себе та про
інших, умінням приймати рішення й здобувати контроль над обставинами власного
життя і забезпечувати таке становище, щоб суспільство, в якому людина живе,
створювало умови для доброго здоров`я всіх його членів. Глибокі знання й звички
вчать учнів цінувати своє життя і життя людей, що її оточують.
Це – образ
існування. Формується
багатьма факторами і роками.
Здоров’я – найбільший дар природи. Єднання з природою, її близькість до людини здавна було
визначальним фактором здоров'я.
Існує безліч визначень здоров’я, проте, якнайповніше
позначення стану здоров’я сформульовано фахівцями Всесвітньої організації
охорони здоров’я, які вважають, що здоров'я – це це не тільки відсутність
хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та
соціального благополуччя.
АКТУАЛЬНІСТЬ:
Тема «Здоров'я» була і є
надзвичайно-актуальною в різні часи. Формування культури здоров'я -
це надійний і доступний шлях до самореалізації, розвитку свого потенціалу, шлях
керування своїм здоров'ям і підтримання його на творчо активному рівні. Перед
кожним вчителем поставлена мета щодо
зміцнення та збереження здоров'я
підростаючого покоління:
-
формування
ознак гармонійного розвитку особистості та естетичних виявів здоров’я;
-
розкриття
впливу витворів мистецтва, моральних засад, правил загальнолюдської моралі,
естетичного, етичного розвитку на формування здоров’я людини;
-
розвивати
вміння розуміти послідовність та причинно-наслідкові зв’язки, а також
спостерігати, систематизувати, доводити, моделювати;
-
виховувати
естетичний смак, потребу ведення здорового способу життя для гармонійного
розвитку;
-
вчити
дотримуватись правил загальнолюдської
моралі.
ОБ'ЄКТ
ДОСЛІДЖЕННЯ: процес гармонійного
формування складових здоров'я,
застосування знань на практиці на основі життєвих навичок.
ПРЕДМЕТ
ДОСЛІДЖЕННЯ:інноваційна
особистість
МЕТА
ДОСЛІДЖЕННЯ: критичне
осмислення здобутої інформації, оволодіння вміннями й навичками саморозвитку,
самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
ЗАВДАННЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ:
·
формувати
гармонійно розвинену, творчу особистість;
·
налагодити
тісний зв’язок з учнівським колективом;
·
аналізувати
постійно зростаючий потік інформації, знаходити закономірності й залежності між
вивченими явищами;
·
розвивати
бажання бути здоровим через низку заходів в навчально-виховному процесі.
Головною метою навчання у XXI
столітті є всебічний розвиток інноваційної особистості. В першу чергу онією з
важливих якостей педагога, як професіонала, є готовність до
інноваційної діяльності. Розвиток нашого суспільства вимагає формування
покоління людей, які мислять і діють по-інноваційному. Звідси– значна увага до
загального розвитку здорової особистості,
її комунікативних здібностей. В навчально-виховному процесі: на
уроках, уроках –тренінгах, на позакласних та позашкільних заходах намагаюся
націлити учня, як суб'єкта начання, самостійно приймати рішеня, мислити
критично, культурно збагачуватися, розвивати інформаційно – комунікаційні,
соціальні навички.
Для того щоб інноваційна
особистість мала змогу всебічно розвиватися, потрібно згадати та розкрити спочатку певні передумови здоров’я людської особистості, які є зараз надзвичайно
важливими в наш час. До них відноситься вісім самих актуальних чинників: МИР,
дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування, прибуток,
стабільна екосистема, сталі ресурси. Хочеться зупинитися на декількох чинниках, які мають важливий вплив на
здоров'я кожної людини, учня.
Мир – широке поняття: це не
тільки «відсутність» війни в державі, а
й мирні стосунки в сім’ї, відсутність конфліктів в школі, на роботі. І все це,
якщо не належному рівні, суттєво зашкоджує усім складовим здоров’я особистості.
Поняття даху над головою дещо
більше, ніж наявність будь-якої домівки. Кожному учню потрібен певний рівень
умов, стабільність, відчуття впевненості
у майбутньому щодо захисту власного майна від можливих негараздів природного
або суспільного походження.
Соціальна справедливість
гарантує всім громадянам однакові можливості доступу до послуг.
Звичайно, рівень здоров’я,
пов’язаний з рівнем освіти. Піклування
про власне здоров’я неможливо без знання того, чому це необхідно і як це
робити. Тому на уроках основ здоров'я, на факультативному курсі «Школа проти
СНІДу», намагаюся впевнити дітей, що здоров'я-це найдорожчий скарб, який не
можна купити ні за які кошти. Всі уроки проводяться на основі життєвих навичок,
налаштовані тільки на позитив.
Харчування, як одна із основних передумов здоров'я - це не
тільки засіб ліквідації почуття голоду або підтримки життєдіяльності організму,
але й те, що вся продукція для споживання повинна бути якісною і поліпшувати стан здоров’я, ні в якому разі не
пошкоджуючи його: «Чіпси», «Сухарики», газовані напої тощо.
Прибуток передбачає наявність
фінансових можливостей для забезпечення не тільки мінімальних потреб існування,
а й для створення в суспільстві послуг і товарів, необхідних для здорового
способу життя.
Стабільна екосистема
запобігає подальшому порушенню екобалансу планети. Лише активна діяльність людини може забезпечити у
майбутньому стабільність планетарної екосистеми з оптимальними фізико-хімічними
параметрами для існування людства. І ьому потрібно готувати інноваційну здорову
особистість.
Сталі ресурси містять не лише
запобігання вичерпанню енергоресурсів, корисних копалин, виробничій сировини.
Мається на увазі зважене господарювання щодо фінансових і матеріальних ресурсів
країн, громад, окремих людей. І в цьму діяльність людини є основним джерелом
становлення в суспільстві.
І всі ці передумови здоров'я,
якщо вони не в гормонії один з одним, можуть привести до дизбалансу всіх
складових здоров'я. Передбачається цілісний погляд на здоров`я як феномен, що інтегрує його складові: фізичну,
психічну, соціальну, духовну, інтелектуальну . Всі ці складові є невід`ємними
одна від одної, вони тісно взаємопов`язані і саме разом, у сукупності, в
гармонії , визначають стан здоров`я людини, учня.
Під впливом певних несприятливих
факторів рівень фізичного розвитку може знизитися до мінімума. Фундаментом
фізичного здоров'я є потреба людини в руховій активності. Рухова активність –
необхідна умова нормального розвитку та функціонування організму. Вона не
просто корисна, а життєво необхідна (як вода, їжа, повітря). Якщо людина
не рухається, організм її поступово
втрачає життєві сили, стає чутливим до негативного впливу зовнішніх
несприятливих чинників, непомітно руйнується. Потреба людини в русі становить
не менше 2 години на добу. Для дитячого віку нормою є 3-4 години.
У колишні часи люди рухалися
багато і іноді це теж негативно впливало на здоров'я - виникало перевтома, але
от серцево-судинних захворювань і проблем з суглобами раніше було набагато
менше. Серцево-судинна система їх була більш тренованою.
А сьогодні недостатня рухова
активність обумовлена сучасним способом
життя. Сидяча робота сьогодні стала
серйозною проблемою - справжнім бичем для нашого самопочуття і здоров'я.
Перебуваючи в школі можна проспостерігати таку картину: зранку перед уроками
діти сидять на підвіконні, на підлозі, по дзвонику заходять у клас – знову
сидять і так цілий день, тривале перебування на учбовому місці в одній і тій же
позі, а відпочинок переважно за комп’ютером або переглядом телепередач
обмежують рухову активність дитини. Поступово знижується інтерес до спорту, а
значить до власного здоров'я. Прийшли додому, відпочивши-невідпочивши сідають
за уроки, готуючи домашні завдання, сідають за комп'ютери, працюють над
проектами, готують реферати, відшукують інформацію в мережі Інтернет,
спілкуються в соціальних мережах. І при цьому всьому ніхто не слідкує за
осанкою, як сидять і скільки на це витрачають часу. Ми і наші діти сидимо
постійно: на роботі, в школі, потім сидимо в машині, автобусі, вдома - на
дивані або знову за комп'ютером. Хвороб при цьому розвивається безліч, тому що
найсильніше страждають хребет і ноги - а це сприяє появі хронічних захворювань
внутрішніх органів. Прослухавши лекцію лікаря-педіатра, проглянувши листи
здоров'я в кожному класі, можна зробити висновок, що захворюванність наших
дітей має досить великий процент.
У порівнянні з сигаретами, алкоголем чи наркотиками звичайні
стільці зовсім не здаються небезпечними для здоров'я. Сидячий спосіб життя
змушує організм накопичувати цукор і жири, що підвищує ризик розвитку діабету.
Чому сидячий спосіб життя такий
небезпечний для здоров'я, адже сидячи ми здобуваємо освіту, інтелектуально
збагачуємося? Але виявляється, коли ми
стоїмо, наші м'язи напружуються, щоб зберегти вертикальне положення тіла і
тримати його в тонусі. Вони відіграють дуже важливу роль у фізіологічних
процесах організму. Так, м'язові скорочення дозволяють організму переробляти
цукор в крові і перетворювати його в енергію. Крім того, в стоячому положенні
організм виробляє більше ферментів, що розщеплюють жир в крові.
Якщо переважає сидяча робота,
то не потрібно чекати появи перших ознак захворювання, а краще правильно і
грамотно оформити свою роботу. А в дитячих колективах заставляти їхній організм
рухатися, бо рух створює настрій, змушує посміхатися і любити життя і емоційна,
психічна складова здоров'я дає свій результат.
Душевні стани дорослої людини,
дитини пов'язані безпосередньо з рухами його тіла. Іншими словами, якщо
рухатися та ще й динамічно, можна легко вплинути на стан своєї душі. Навіть
найбільші печалі, страхи й негативні думки залишають людину під час танцювальних
рухів, знімають не тільки напругу в м'язах - покращують психоемоційний стан і
сприяють підвищенню інтелектуальних здібностей.
Люди, що багато рухаються
живуть виключно довго. А діти, які рухаються постійно - здоровіші. І притча
«Все в твоїх руках» є гарним доказом того, що лише від нас залежить чи буде
наше життя щасливим, здоровим, яскравим та неповторним.
Гармонійний розвиток і
фізичне здоров'я сприяють успішній адаптації дитини у соціумі. Емоційна потреба
у любові та захищеності посідає перше місце серед душевних потреб дітей.
Недостатнє задоволення цієї потреби зумовлює виникнення у дітей короткочасних і
тривалих негативних психічних станів. Майже кожна ситуація, у якій зневажається
або принижуються почуття власної гідності дитини, сприймається нею критично. Потреба дітей у повазі є дуже
важливою. Задоволення цієї потреби веде до підвищення рівня психічного здоров'я
дитини, і навпаки. Важливе значення в
підвищенні рівня душевного стану кожного учня є взаємодія із батьками. Батьки,
у яких відсутня потреба знати душевний стан своєї дитини, щодня залишають їх на
одинці з проблемами. Поступово, у дитини знижується рівень її психічного
здоров'я: втрачається здатність радіти, дивуватися, захоплюватися, довіряти. Учні
є носіями страхів, які в них присутні, і про які вони змовчують навіть перед
своїми батьками. Проходе час, щоб дитина відчула, що вона на уроці захищена і
вся інформація, яку вона може повідати, буде для всіх поза межами класу,
конфеденційною. Правило «тут і зараз» має вагоме значення. Але, щоб учень «відкрився», потрібно, щоб
пройшов не один рік плідної праці, яка приведе до того, що динина, не боючись, зможе розказати тобі саме
сокровене, з яким, навіть, не ділилася з батьками.
На початку уроку-тренінгу
проводжу обов'язково вправу «Знайомство», де учні проговорюють «з яким настроєм прийшли до школи», «як сьогодні відчувають себе», «що для них в
житті найголовніше» та багато інших, які несуть інформацію для самих дітей та
для вчителя, яку можна використати в
подальшому проведенні уроку. На уроках намагаюся вчити говорити свою думку,
адже «кожна думка має право жити». Розпочинаючи вправу «Знайомство», намагаюся починати із
себе. Діти завжди із задоволенням слухають розповідь вчителя про життєві
ситуації із власного вчительського досвіду. Проговорюючи «правила роботи в
класі», звертаю увагу на правило конфеденційності, для того щоб діти вчили зберігати таємниці. Пояснюю, що при
підготовці домашнього завдання не потрібно декламувати підручник та цитувати
його. Намагаюсь довести до їхньої свідомості те, щоб матеріал підручника брали
за основу. На уроці прагну чути дитячі думки, із власного їхнього життєвого досвіду. У дитини формується
ставлення до себе і вона починає бачити себе такою, якою бачать її дорослі.
Звичайно дитині потрібно:
·
щоб
її любили, розуміли, поважали, визнавали;
·
щоб
вона була комусь потрібною і близькою;
·
щоб
вона була успішною у своїх справах;
·
щоб
вона могла реалізуватися, розвивати свої здібності і поважати себе.
Головною дієвою особою у формуванні інноваційної особистості повинен
стати учитель. І хоча першими наставниками дитини є її батьки, все ж головним
фігурантом духовного розвитку людини є саме учитель. Щоб бути справжнім педагогом
- необхідно самому наблизитись до
дитини, в чомусь навіть стати дитиною, але при цьму всьому залишитись вчителем-гуманістом,
терплячим оптимістом, мати власні переконання, гуманістичний світогляд і ніколи
цьому не зраджувати.
В своїй педагогічній
діяльності керуюсь заповідями великого вчителя Василя Олександровича Сухомлинського, які є актуальні
й сьогодні. Вони ніяк не втратили своєї
духовної сили та моральності. Але ми
поглянемо на них із точки зору інноваційної особистості:
1.Виховання - це завжди процес лікування, коригування «будівництва» інноваційної
особистості.
Виховую завжди
– на уроці, виховному заході, в магазині, на вулиці, будь де,але, звичайно, не
порушуючи основного – людяності.
2. Зло виганяється
добром.
Дуже часто проявляються серед
школярів негативні явища у вигляді використання ними нецензурної лексики,
байдужого ставлення до навчання, конфліктність у стосунках з однолітками та іншими.
Статус сімейних моральних цінностей у занепаді. Це явище обумовлюється багатьма
об'єктивними та суб'єктивними факторами. На телеекранах, в комп'ютерних іграх
діти бачуть дуже багато жорстокості, негативізму. Вони повністю занурюються у
віртуальний жорстокий світ, і якщо в спілкуванні із дорослим періодично
слідкують за своїм висловлюванням, то в соцмережах («в контакті», «в
однокласниках») викладають повністю свій негативізм і нецензурщину. І такі прояви дитячого зла, ми вчителі, повинні нейтралізувати завдяки своїй толерантності,
терпінню, гуманістичному підходу своїм
власним прикладом.
3. Кінцевий
результат правильного виховання видно через багато років.
Результати роботи педагога не
є прибутковими та прогнозованими, навіть в моральному плані. Щоб чогось досягти
в педагогічній діяльності спочатку
намагаюся «вкласти» знання в себе, в
своїх учнів, їх батьків. Працюю у форматі творчих шукань на основі традиційної методики, включаючи
інноваційні елементи.
4. Людину впізнають по дереву, яке вона посадила.
Загальновідомо, що особистість
формують: учителі, батьки. Якщо у батьків одна дитина, то вони удвох посадили
всього одне дерево. Учитель же саджає і вирощує, в процесі своєї творчої
діяльності, сотні й тисячі дерев. Садівником завжди виступає учитель, бо
без нього не може бути дерева, а без багатьох дерев - лісу. Тому від стану
окремих дерев залежить здоров'я усього лісу.
5. Джерело здоров'я - навколишня природа.
У часи діяльності великого
педагога юне покоління не сиділо вдома перед комп'ютерами, телевізійними
приймачами у віртуальному світі ілюзій. Загартування відбувалося на свіжому
повітрі після уроків, вихідними днями, під час канікул. Діти грали в рухливі
ігри, каталися на ковзанах, на лижах. Тоді ніхто не закликав любити природу,
берегти своє здоров'я, захищати довкілля. Бо розуміли єдність і залежність від неї. Якщо раніше
матуся не могла догукатися дитини, щоб вона прийшла пообідати – то зараз
навпаки, не може «вигнати» від комп'ютера
на свіже повітря.
6. Здоров'я - повнота духовного життя.
На формування духовного життя
дитини має вплив світогляд батьків, їх переконання, культура, традиції, побут. Не
останню роль відіграє національна внутрішня політика держави. Юне покоління
росте на прикладах віртуальних героїв мультфільмів, непереможних фантастичних
людей-мишей, голлівудських поліцейських суперменів, «губка-бобів» і людей із
«квадратними головами».
Духовне виховання і здоров'я повинно
базуватися на природних реальних явищах, спілкуванні з довкіллям, дослідженням
його з усіх сторін. Якщо держава зможе обмежити вплив на дітей електронних
засобів масової інформації, рекламних роликів - то багато проблем у формуванні
духовного здоров'я дитини буде вирішено
без особливих зусиль. Повнота духовного життя - це єднання з природою.
7. Після людини у світі залишається те, що вона зробила.
Людей, які б не залишили
після себе згадки не буває. Архітектор живе у своїх творіннях, музикант - в
мелодіях, учитель - у душах своїх вихованців. Учні найчастіше в житті згадують
саме своїх учителів, а вчитель - учнів.
Так виникає незримий духовний зв'язок, що живе вічно.
8. Патріотизм починається з любові до людини, найпершої -
матері.
Формується в результаті дії
на дитину багатьох чинників. Та все ж домінуючим завжди буде материнський
фактор. Повага, шанування, допомога, захист матері - найперший обов'язок будь
якої дитини, що вже починає себе усвідомлювати.
9. Віддача
духовного багатства - це і є здобування духовного багатства.
Людина живе доти, поки її
пам'ятають. Особливо спрацьовує це правило, коли ця людина - вчитель.
Кожна заповідь несе в собі
велику силу і знання. В сукупності, в гармонії процес розвитку інноваційної
особистості досягає високих результатів. Упродовж усього життя людина продовжує оцінювати свій
досвід, свої прогнози, свою поведінку, порівнюючи їх із реальними або
передбачуваними оцінками й досвідом інших людей.
В своїй педагогічній
практиці використовую ряд технологій,
однією із перших є технологія «Ситуація успіху», бо «ситуація успіху» це - цілеспрямоване, організоване
поєднання умов, при якому створюється можливість досягти значних результатів в
творчій діяльності. Створення ситуації успіху є сприятливим не тільки для
мобілізації пошукової активності, а й вагомим чинником формування адекватної
самооцінки та реалізації психологічного самовизначення. Постійне заохочення
підвищує мотивацію навчальної діяльності. Основне завдання вчителя – вчити.
Тому необхідно старатися всіма можливими засобами створити ситуації подиву,
захоплення, успіху, які є необхідною умовою для підсилення інтересу до знань.
Не можу не згадати про інтегральну
технологію, яку використовую щораз на
своїх уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання. Не можна
відділити один предмет від іншого, звичайно і не виходить, бо знання одного
предмету павутиною знань переплітаються повністю. Інтегровані уроки мають
значні резерви щодо регуляції і саморегуляції психофізіологічного стану учнів.
Колір і звук це жива енергія, а високохудожні твори – значний енергетичний
потенціал. За допомогою комплексних емоціогенних технологій стимулюю різні
форми самовираження учнів, розвиваю здібності до невербальної комунікації
(міміку, пантоміміку, «музику жестів і рухів»), коригую психічні стани, здійснює профілактичну роботу по зміцненню
фізичного, психічного, духовного здоров’я.
Висока якість уроку
досягається завдяки використанню тренінгової
технології. Уроки основ здоров'я проводжу з елементами тренінгу. Тренінг –
це продуктивний і цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна
форма опанування знань, інструмент для формування умінь та навичок.
Сучасних учнів приваблює
новизна проведення уроків з
використанням мультимедійних презентацій. У класі під час таких уроків
створюється обстановка реального спілкування. Використання презентацій дозволяє проводити
уроки: на високому емоційному рівні (анімація, музика); забезпечує наочністю.
Комп'ютери та інформаційні технології взагалі - зручний інструмент, який здатний привнести в урок елемент новизни, підвищити інтерес учнів
до знань.
Звичайно в роботі із учнями
на уроках ОМ, ОЗ впроваджую ігрові
технології. В освітньому процесі використовую театралізовані, ділові,
рольові ігри. Звичайно, ці ігри мають великий вплив на розвиток дитини, на зняття втоми, бо ігри є зазвичай
рухливими. Рухова активність – необхідна
умова нормального розвитку та функціонування організму
Розвитку пізнавального
творчо-пошукового характеру, інтересу сприяють різні прийоми проблемного
навчання. Проблему ставлю так, щоб в учнів виникло бажання у її вирішенні. Виникає мотивація пізнавальної
діяльності. Саме на уроках ОЗ постановка проблеми є не виключеною. Проводиться ряд
інтерактивних вправ, де учні приходять до висновку, що здоров'я кожної людини – це найдорожчий скарб.
Постійно працюю над вдосконаленням власних методів і прийомів
навчання, щоб змусити думку дитини творчо мислити, самовдосконалюватися в
праці, стимулювати розвиток активності. Діти вчаться висувати ідеї, вирішувати
проблеми, розв’язувати навчальні задачі, виявляти більшу зацікавленість і активність
до навчання. Вчу дітей, щоб вони підпорядковували свою навчальну працю принципу: «Навчаючись – навчай!
Навчаючи – учись!»
За
роки своєї педагогічної діяльності я все більше впевнююсь, що яку б нову
методику не застосовувала, в якій би формі не проводила б урок, пам’ятаю - навчальна праця для дитини має бути не тільки
джерелом знань і майбутнього існування, а
й джерелом радості, сенсом її шкільного життя. Потрібно не відбирати в
дитини щастя реалізувати цю потребу, а дати шанс реалізувати себе в процесі
навчальної діяльності. Адже творчі здібності потрібні людині у
найрізноманітнішій діяльності.
Девізом для мене є
- «Творчість для всіх!». Творчо мислити, творити може кожна людина,
треба тільки розкрити в ній цей талант. Моя справа створювати умови для
розвитку і творчості, надалі ж нехай кожний вибирає собі «справу по плечу».
Використовуючи нетрадиційні техніки малювання, які розвивають мислення,
фантазію, стараюсь переконати своїх учнів в тому, що створення власноруч творчого продукту є найбільш
цінними, приємнішими. Будь-який урок -
має величезний потенціал для вирішення нових завдань. Беззаперечним є одне: він
повинен бути життєвим.
У повсякденному житті треба
вміло мобілізувати резерви свого і дитячого організму на подолання негараздів життєвого
характеру, на зменшення ризику захворювань, що сприяє довголіттю. Таким чином,
поняття здорового способу життя набагато ширше, ніж відсутність шкідливих
звичок. Режим праці і відпочинку, система харчування, різні вправи, розвивають сучасного
учня. В процесі діяльності звертаю увагу учнів на систему відносин до себе, до
інших людей, до життя вцілому і, звичайно, до життєвих цінностей.
ВИСНОВКИ
Працюючи в нових умовах сучасної школи, необхідно, на мою думку, володіти
особистісною та соціальною мобільністю, а також мобільністю знань. Вчитися
відмовлятися від застарілих стереотипів, прагнути до інновацій, інтересу до всього нового, але
при цьому критично осмислюючи запропоноване.. Кожного разу, готуючись до уроку,
вирішую різні проблеми: чому навчити учнів і як це зробити, як сформувати їхній
духовний світ і не зашкодити здоров'ю. Потрібно завжди вміло підібрати найбільш
ефективну для рішення педагогічної задачі технологію.
Реформування освіти в Україні зумовило широке впровадження у
навчально-виховний процес нових педагогічних технологій. Сьогодні, в процесі
бурхливого розвитку освіти, у ході запровадження компетентнісно-орієнтованого
навчання виникає потреба по-новому подивитися на сучасний урок, на його структуру,
форми, технології проведення. Саме педагогічні технології створюють сприятливі умови
для вирішення даного питання: інтерактивні техніки розвивають комунікативні
навички та активність, проектні технології у навчанні створюють можливості для
самостійних досліджень, тренінги допомагають опанувати нові соціальні ролі та
отримати можливість експериментувати у сфері спілкування, проекти у виховній
роботі – обрати вид діяльності відповідно до власних нахилів та уподобань.
Сьогодні школа повинна навчити учня вчитися, планувати свою працю, вчитися
самостійно, самому шукати шляхи власного розвитку і бути здоровим.
Ми живемо у динамічному
світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття.
Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного
потенціалу особистості у значній мірі залежать її успіх та можливості самореалізації. Сьогодні дитині
потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності.
Напруженість та зростання темпу життя часто призводять до перевантаження,
виснаження організму людини. Саме тому особливого значення набуває така риса
як емоційна стабільність та
стресостійкість.
Література:
1. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні
технології навчання. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.
2. Пономарьова - Семенова Р.О. Психологічні аспекти розвитку
креативності обдарованої особистості // Обдарована дитина. – 2007. - №7.
3. Пономарьова - Семенова Р.О. Теоретико – концептуальні
підходи до проблеми обдарованості й креативності // Обдарована особистість:
пошук, розвиток, допомога. – К., 1998.
4. Романець В.А. Психологія творчості.:Навч. Посібник, 2-е
вид., доп. = К.: Либідь, 2001.
5. Емерсон Ф. З. Адаптація, стресс і профілактика М.:Наука,
1981.
6. Марьясіс В.В. Бережіть себе від хвороб. - М., 1992.
7. Космолінскій Ф. П. Фізична культура і працездатність -
М.: 1983.
Майстер - клас
Тема: «Я малюю світ…»
Мета: формувати
навички використання техніки декупаж при створенні композиції малюнку на уроці ОМ .
Завдання:
* -вчити
створювати малюнок за допомогою нетрадиційних технік;
* -розвивати
просторове уявлення, фантазію, терпіння, уважність;
* -виховувати
акуратність при роботі із клеєм та аквареллю;
* -приготувати
необхідні інструменти та матеріали для роботи;
Цільова аудиторія:вчителі ОМ.
Тип заняття: формування
умінь і навичок
Методи навчання:
наочно-ілюстративний
Форма проведення :
майстер-клас
Інструменти та матеріали: папір для акварелі; пензлики
:різних розмірів (для малювання аквареллю); плоскі (для розгладжування
фрагменту малюнку серветки); серветка сюжетна (трьох шарова); клей (ПВА); фарби
акварельні; баночка з водою; палітра.
Орієнтовна
модель проведення майстер-класу
Етапи роботи майстер-класу
|
Зміст етапу
|
Діяльність учасників
|
1. Підготовчо-організаційний:
постановка цілей і завдань
|
Вітання,
вступне слово майстра, незвичайний початок заняття
|
Входять у
діалог, проявляють активну позицію, тим
самим допомагаючи май-строві в організації заняття
|
2. Основна
частина. Зміст майстер-класу, його основна частина: план дій, що включає
поетапно реалізацію теми
|
Методичні
рекомендації педагога для відтворення теми
майстер-класу. Показ прийомів, які використо-вуються в
процесі май-стер-класу, показ своїх “родзинок” (прийомів)
з коментарями
|
Виконують завдан-ня відповідно до поставленого зав-дання. Презентація виконаних робіт
|
3. Моніторинг
майстер-класу
Аналіз
ситуації за такими критеріями: володіння загальноінтелектуальними способами
діяльності; розвиток здібності до рефлексії; розвиток комунікативної культури
|
Організовує
обмін думками присутніх, дає оцінку тому, що відбувається
|
Рефлексія –
активізація самооцінки і самоаналізу щодо діяльності в майстер-класі
|
Докладніше можна знайти майстер - клас та презентацію до нього на методичному порталі"Учительський журнал он-лайн" матеріал від 17.02.2015р.
http://www.teacherjournal.com.ua/
http://www.teacherjournal.com.ua/
Методичний практикум
Повну версію можна знайти http://reutso3.blogspot.com/
Немає коментарів:
Дописати коментар